Що таке шкільний булінг?

Булінг — це систематичне насильство, якого зазнає школяр від одного, кількох однолітків або всього колективу. Жертва може стикатися з образами, погрозами, псуванням чи крадіжкою майна та іншими формами агресії. Найчастіше агресори починають знущання, щоб самоствердитися або привернути увагу.

‍

Від короткочасних конфліктів чи грубих жартів булінг відрізняється кількома ознаками:

1. Жертва сприймає ситуацію негативно. Агресор зазвичай не вважає свої дії травматичними, прикриваючись словами: "Це просто жарт". Водночас у жертви це викликає приниження і страх.
2. Дії агресора мають систематичний характер. Насильство триває місяцями чи навіть роками, повторюючись у різних формах.
3. Нерівність сил. Булер завжди домінує фізично або психологічно, тоді як жертва не може протистояти.

Булінг буває прямим і непрямим. Прямий проявляється у фізичних сутичках, образах, відкритих проявах агресії й частіше трапляється серед молодших школярів. Непрямий булінг, такий як поширення пліток, бойкот чи маніпуляції, більш характерний для підлітків.

Учасники булінгу

Жертва

Це дитина, яка систематично зазнає агресії. Вона може відчувати себе самотньою, безсилою та неспроможною зупинити знущання. Страх бути незрозумілою часто заважає звернутися за допомогою.

Агресор

Дитина, яка здійснює травлю. Булер може діяти самостійно або разом із групою однодумців. Зазвичай вони відчувають підтримку та силу, але можуть припинити агресію, якщо цей баланс порушується.

Свідок

Учень, який бачить знущання, але не втручається. Нерідко це пов’язано зі страхом стати наступною жертвою.

Види булінгу

Фізичне насильство

Включає удари, штовхання, утримання, псування речей або інші дії, спрямовані на приниження жертви.

Психологічна травля

Проявляється через:

• Невербальні дії: жести, образливі написи або пости в інтернеті.
• Словесні образи: критику, поширення пліток, погрози.
• Вимагання: відбирання речей, шантаж.
• Бойкот: ігнорування жертви в школі та поза нею.

Кібербулінг

Це травля в інтернеті, яка проявляється через образливі повідомлення, публікації, шантаж чи крадіжку персональних даних. Вона особливо небезпечна тим, що жертва не почувається в безпеці навіть удома.

Причини булінгу

Важливо відрізняти причини булінгу від приводів. Приводами можуть стати зовнішні особливості дитини: національність, стиль одягу, зріст або захоплення. Однак справжні причини криються значно глибше.

1. Проблеми в сім’ї. Діти, які зазнають насильства вдома, часто переносять його на однолітків.
2. Підліткові кризи. Через гормональні зміни або невпевненість у собі підлітки можуть стати надмірно агресивними.
3. Брак емпатії. Агресор не усвідомлює, що його дії шкодять іншій людині.
4. Бажання уваги. Булери прагнуть виглядати сильними та домінувати.

Наслідки

Для агресора

Булери зазвичай гірше вчаться, втрачають довіру вчителів і можуть розвинути кримінальні схильності. У крайніх випадках вони піддаються адміністративній або кримінальній відповідальності.

Для спостерігачів

Свідки булінгу можуть відчувати страх, провину або розвинути стратегію уникнення уваги, що може вплинути на їхню поведінку в дорослому житті.

Для жертви

Травля часто спричиняє депресію, фобії, розлади харчової поведінки та навіть спроби суїциду. Пережитий у дитинстві булінг може залишити довготривалий слід на психологічному та фізичному стані людини.

Як розпізнати булінг

Дитина, що стала жертвою травлі, може демонструвати такі ознаки:

• розлади сну;
• побиття або пошкоджені речі;
• болі в животі чи грудях;
• зниження апетиту;
• погіршення успішності;
• небажання ходити до школи;
• замкнутість, дратівливість, агресія;
• самоушкодження або втечі з дому.

Якщо ви помітили ці симптоми, обережно поговоріть із дитиною, щоб з’ясувати, чи не стала вона жертвою булінгу.

Як боротися з булінгом

Рекомендації для батьків

1. Запевніть дитину, що вона не винна в ситуації.
2. Зверніться до класного керівника або адміністрації школи.
3. Організуйте зустріч із шкільним психологом та іншими батьками.
4. Зберіть докази булінгу: скріншоти повідомлень, фото пошкоджених речей тощо.

Якщо вирішити проблему в школі не вдається, розгляньте можливість переведення дитини до іншого навчального закладу або на дистанційне навчання.

Рекомендації для вчителів

1. Проведіть бесіду з агресором наодинці.
2. Організуйте класну годину, присвячену булінгу, без називання імен.
3. Уникайте дій, які можуть провокувати травлю (наприклад, публічного осуду окремих дітей).
4. Залучіть до розв’язання проблеми шкільного психолога.

Розпізнання булінгу та його своєчасне вирішення допомагають захистити дітей від негативних наслідків та сприяють створенню безпечного освітнього середовища.

Рекомендації: 

Рекомендації для батьків

1. Обговоріть проблему з класним керівником і адміністрацією школи. Спокійно, без звинувачень та претензій, розкажіть про ситуацію вчителям і директору. Розпочніть спільну роботу над вирішенням проблеми.
2. Залучіть інших батьків і шкільного психолога. Попросіть їх поговорити зі своїми дітьми, пояснити всю серйозність ситуації. Запросіть психолога на батьківські збори чи класну годину, щоб він допоміг розібратися в причинах булінгу та знайти способи його зупинити.
3. Зберіть докази булінгу. Зробіть скріншоти повідомлень і постів в інтернеті, зафіксуйте пошкодження на речах або тілі дитини.

Якщо вирішити проблему в межах школи не вдається, батьки можуть звернутися до:

• департаменту освіти;
• комісії у справах неповнолітніх;
• уповноваженого з прав дитини;
• прокуратури.

4. Розгляньте зміну школи або форми навчання. Якщо травля триває тривалий час, дитина виснажена емоційно чи фізично, а насильство загострюється, важливо обговорити з дитиною можливість переведення до іншого навчального закладу. Поясніть, що це не прояв слабкості, а спосіб забезпечити комфорт і безпеку. Один із варіантів — переведення на онлайн-навчання чи сімейну форму освіти, що створить для дитини більш сприятливі умови.

Рекомендації для вчителів

1. Поговоріть з агресорами наодинці. Дайте зрозуміти булеру, що ви помічаєте його дії. Уникайте погроз, натомість поясніть, наскільки недопустимою і небезпечною є така поведінка.
2. Проведіть класний годину на тему булінгу. Обговоріть проблему в загальних рисах, не називаючи імен. Поясніть наслідки шкільної травлі для всіх її учасників.
3. Не провокуйте булінг. Уникайте публічного осуду окремих учнів, створення «улюбленців» або проєктування конфліктів із батьками на дитину. Такі дії можуть посилити травлю.
4. Залучіть інших спеціалістів. Співпрацюйте зі шкільним психологом, соціальними педагогами, батьками. Організовуйте тренінги, консультації чи бесіди, щоб вирішити проблему на різних рівнях.
5. Проводьте профілактичні заходи. Створіть чіткі правила поведінки в класі, організовуйте заходи для згуртування колективу, давайте кожному учню можливість проявити себе.

Що робити дитині

1. Визначте проблему. Якщо психологічне чи фізичне насильство триває довгий час, повторюється регулярно, а однокласники ігнорують вас — це булінг.
2. Зверніться за допомогою до дорослих. Розкажіть про ситуацію тим, кому довіряєте: батькам, учителям, психологам. Якщо ви не готові обговорювати це з близькими, зверніться до спеціалізованих організацій, які надають безкоштовну підтримку.

Не лишайтесь наодинці з такою ситуацією. 

‍